“І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, - та не знайдуть його!” (Біблія, Амоса 8:12)
Словом Божим наповняюсь й шлю Його в простори.
Бо у тім не сумніваюсь, що зрушаться й гори,
Тільки Слово Боже вічне повік не минеться.
Але скоро, дуже скоро з землі забереться.
І шукатимуть Його від моря до моря...
(Хай нікого не спіткає та жахлива доля!)
Не знайдуть, - так Слово каже, - не віднайдуть люди...
О як тяжко-тяжко буде, плач і стогін всюди.
Ті, що нині розкошують у свавільстві злому,
Віднайти порад захочуть у Слові святому.
Не знайдуть, бо заберуться Господні поради,
Ті, що зараз ще доступні для кожної хати.
Про своє майбутнє, люди, нині потурбуймось,
І до зустрічі із Богом сьогодні готуймось.
У повітрі із Христом зустрінуться спасенні!
...Інші лишаться на горе — горді, не смиренні.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Дякую, Боже - Лілія Мандзюк (Вірш написаний на основі свідчення однієї жінки про милості Божі в її житті. Написано так, ніби це розповідає вона сама, дякуючи Богу у віршованій формі).
